Сайт Широківської СЗШ №1 - ДПА 9 клас
Меню сайту
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Форма входу

 

9 клас

Державна підсумкова атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня проводиться у письмовій формі з навчальних предметів, згідно переліку затвердженому наказом МОН України від 16.09.2015 № 940 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році».

Завдання для проведення атестації укладають учителі відповідного фаху, погоджує педагогічна рада та затверджує керівник навчального закладу.

Завдання для проведення атестації мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими МОН України.

   

Українська мова

Державна підсумкова атестація з української мови проводиться  у формі текстового диктанту.

       Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила, ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації, належним чином оформляти роботу.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.

Варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначених в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.

За обсягом тексти диктантів повинні містити 160 -170 слів.

Визначаючи кількість слів у диктанті, враховують як самостійні, так і службові частини мови.

Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці. 

Методика проведення диктанту є традиційною, однак проведення державної підсумкової атестації у формі диктанту має певні особливості. Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

Після прочитання всього тексту вчитель читає перше речення,  учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, вчитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.

Учитель обов’язково вказує місце  поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи  між реченнями  і   надаючи  змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

Диктант оцінюється однією  оцінкою на основі таких критеріїв:

орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією  помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;

розрізняють грубі помилки й  негрубі (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не …;  пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності);

орфографічні та пунктуаційні помилки  на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не  враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;

за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Нормативи оцінювання диктанту

Бали

Кількість помилок

Бали

Кількість помилок

1

15-16 і більше

7

4

2

13-14

8

3

3

11-12

9

1+1(негруба)

4

9-10

10

1

5

7-8

11

1(негруба)

6

5-6

12

-

 

Мови і літератури національних меншин України

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин державна підсумкова атестація з мови  у 9 класі може проводитися у формі диктанту, переказу (докладного або стислого) або виконання тестових завдань.

Текстовий диктант – є основною формою визначення орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів. За його допомогою перевіряються вміння правильного написання слів за вивченими орфографічними правилами та уміння застосувати розділові знаки  відповідно до опрацьованих правил пунктуації.  Тексти диктантів для проведення державної підсумкової атестації мають ураховувати вимоги діючої навчальної програми, бути доступними для учнів цієї вікової категорії та відповідати нормам сучасної літературної мови.

Рекомендуємо обирати для диктантів тексти, які стосуються питань естетичного та етичного характеру, природи рідного краю, шкільного життя учнів, а також ознайомлюють з історичним минулим,  звичаями, традиціями, символами й оберегами, духовною культурою й мистецтвом представників народів, які мешкають на теренах України, відомими пам'ятками України та світу, видатними постатями історії, культури, науки тощо.

Обсяг диктанту має складати 120-130 слів, але він може бути збільшений до 160-180 слів в залежності від рівня підготовки учнів, особливо  тих, які  навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням мов, гімназіях, ліцеях.

Час написання диктанту складає 1 астрономічну годину. Диктант оцінюється однією оцінкою за параметрами, вказаними в Методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин (лист Міністерства освіти  і науки України від 30.08.2013 № 1/9-592).

За допомогою переказу (докладного або стислого) визначаються: рівень комунікативної компетенції, орфографічна та пунктуаційна грамотність учнів, їх уміння працювати з текстом, зв’язно та логічно викладати його зміст  за допомогою відбору відповідних мовних засобів, аргументовано доводити свої погляди.

Завданням докладного переказу є повне відтворення (з усіма деталями) змісту тексту зі збереженням його типу, стилю мовлення, композиційних і мовних особливостей; у стислому переказі ставиться завдання передати саме головне та суттєве змісту наданого тексту, використовуючи при цьому відповідні мовні засоби узагальнюючого характеру.

 Тексти для переказу можуть бути із творів класичної та сучасної літератури художнього, публіцистичного, науково-популярного стилів різного типу мовлення (розповідь, опис, роздум).

За  тематикою ці тексти можуть бути присвячені Батьківщині, природним явищам, родині, мистецтву, науці, спорту тощо.

Обсяг текстів для переказу 210-240 слів. На його проведення відводиться 90 хвилин. Переказ оцінюється однією оцінкою, яка є середнім показником набраних балів за зміст та мовне оформлення/грамотність роботи (див. Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин).

Державна підсумкова атестація  з мови може відбуватися і у тестовій формі.

Вчитель має розробити не менше 10 варіантів атестаційних робіт з тестовими завданнями, які передбачають перевірку знання та вміння учнів розпізнавати вивчені мовні явища, групувати та класифікувати їх, виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні, сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи при цьому належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв‘язку між частинами речення, між реченнями у групі пов‘язаних між собою тощо.

Рекомендуємо можливу структуру атестаційної роботи: завдання з  вибором однієї правильної відповіді (до кожного завдання добирається 4-5 варіантів відповідей, з яких правильним може бути одна);  завдання на встановлення відповідності (необхідно встановити відповідність між інформацією, яку позначено цифрами, та поняттями або прикладами, що позначено буквами, утворивши між ними логічні пари);  завдання на читання та розуміння тексту (до тексту додаються групи завдань,  які потребують вибір однієї правильної відповіді та яким перевіряється розуміння тексту, його змісту, побудови (композиції).

На проведення державної підсумкової атестації у тестовій формі   відводиться 90 хвилин.

Державна підсумкова атестація з інтегрованого курсу «Література» (національна та зарубіжна) у 9 класі може проводитися у формі твору або виконання тестових завдань.

Твір – монологічне висловлювання, яке дає можливість перевірити знання учнями змісту художніх творів, біографічних відомостей про письменника; уміння використовувати теоретико-літературні, морально-етичні  поняття; уміння створювати свій власний текст, тобто володіти письмовим мовленням.

Пропонуємо виконувати твір у традиційному жанрі літературно-критичної статті, а також у жанрі рецензії.

Тестові завдання мають відповідати вимогам діючих навчальних програм.  Вчитель самостійно визначає кількість тестових завдань наступних форм: завдання з  вибором  однієї правильної відповіді з чотирьох  або  двох правильних відповідей із 5 (6) запропонованих тощо; завдання на встановлення правильної послідовності викладення подій у художньому творі, розташування частин (глав) літературного твору, створення твору, життя письменників, існування літературних та культурних епох, стилів, напрямів; завдання на встановлення відповідності (пропонується встановити відповідність  між певними літературними фактами, розміщеними у двох колонках); завдання з розгорнутою відповіддю.

Завдання мають бути побудовані таким чином, щоб учні змогли продемонструвати вміння розуміти та інтерпретувати художній текст, визначати родову й жанрову специфіку та стильову своєрідність художнього твору, багатство його ідейно-художнього змісту та особливості поетики, сприйняття конкретного твору в літературно-мистецькому контексті епохи, у зв’язках із літературною традицією України і світу.

Атестація у тестовій формі проводиться протягом 90 хвилин. Відлік часу розпочинається з моменту початку роботи учнів над завданнями.

Звертаємо увагу на те, що вчителі, які розроблятимуть завдання для державної підсумкової атестації у тестовій формі, обов‘язково мають сформулювати критерії оцінювання, чітко зазначивши кількість балів для кожного із запропонованих завдань з урахуванням загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з мови та літератури.

 

Історія України. Всесвітня історія

Завдання для ДПА мають бути зорієнтовані на визначення рівня навчальних досягнень учнів, котрі включають основні питання програми.

Учитель готує кілька варіантів  атестаційних робіт (наприклад, 10).     

           Кожен  з таких варіантів може містити по 22 тестових завдання з історії  таких  форм: 

  • завдання 1-16 мають чотири варіанти відповідей, серед яких треба вибрати одну правильну;
  • у завданнях 17, 18 до кожної інформації, позначеної буквами, потрібно добрати одну правильну відповідь з варіантів,  позначених цифрою;
  • у завданнях 19, 20 потрібно розташовувати історичні події у хронологічній послідовності;
  • завданнях 21, 22 мають сім варіантів відповідей, серед яких треба вибрати три правильні.

         Зміст тестових завдань повинен відповідати  навчальним програмам   для загальноосвітніх навчальних закладів та змісту підручників з історії,  рекомендованих Міністерством освіти і науки України.           

         Під час виконання завдань учні мають виявити:

- знання історичних фактів, подій, явищ, процесів, понять, термінів, хронології, картографії,  історичних особистостей, культурно-історичних пам’яток; 

- уміння аналізувати, узагальнювати, визначати причини й наслідки  історичних подій та явищ, оцінювати їхнє значення;

- уміння встановлювати відповідність і послідовність між подіями, явищами, процесами та періодами;

- уміння працювати з історичними джерелами: історичними документами, картами, схемами, фотоматеріалами  тощо. 

           

«Правознавство. Практичний курс» 

Державна підсумкова атестація з предмета «Правознавство. Практичний курс» учнів 9-х класів  проводиться в письмовій формі.

При складанні завдань для ДПА вчителеві слід взяти до уваги наступне:

  • спрямування завдань на перевірку вмінь і навичок учнів, передбачених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти;
  • відповідність завдань концепції та змісту чинної навчальної програми з предмета;
  • різноманітність завдань, що уможливить виявлення й оцінювання рівня сформованості правової предметної компетентності дев’ятикласників у сукупності таких компетенцій як інформаційна (правові знання), логічна (розвиток юридичної логіки), процесуальна (правові вміння), аксіологічна (емоційно-ціннісне ставлення учня до правових явищ і процесів);
  • поточні зміни в чинному законодавстві України;
  • відповідність завдань віковим особливостям учнів 9-х класів (розвиток критичного мислення, вміння абстрагувати, життєвий досвід тощо);
  • можливість застосування для оцінювання 12-ти бальної шкали.    

Для ДПА вчителеві слід підготувати не менше двох варіантів комплексних завдань. При цьому кожний варіант має бути уніфікований за формою й типами завдань. Кількість завдань у кожному варіанті – 4-6. Рекомендуємо у ДПА з практичного курсу правознавства використовувати такі типи завдань:

1. Тестові завдання на вибір однієї або кількох (варіант зі сполученням цифр) правильних відповідей. Виконання таких завдань зводиться до репродуктивного відтворення учнями наявних в них правових знань. Тестові завдання на пошук відповіді зі сполученням цифр передбачають обрання учнями варіанту, в якому значаться цифри, під якими містяться відповідні ознаки. Виконання такого типу завдання передбачає визначення ознак понять, складників явищ, етапів процесів у їх сукупності й виявляють уміння учнів співставляти та аналізувати правову інформацію, визначити, що відноситься до того чи іншого поняття (явища, процесу).

2. Завдання зі встановлення відповідності. Такі завдання, як і попередні типи завдань, – це відтворення учнями на репродуктивному рівні набутих знань з правознавства. Алгоритм виконання учнями такого типу завдання зводиться до підшукування відповідностей (пар) між поняттями й визначеннями, назвами й описом тощо.

3. Завдання з визначення поняття та ілюстрації його прикладом. Виконуючи такі завдання, учням слід відтворити поняття якомога точніше до дефініцій, поданих у нормативно-правових актах, або ж подати визначення поняття у сукупності його суттєвих ознак. Важливо, щоб учні продемонстрували вміння ілюструвати теоретичне положення конкретним прикладом, що й слугуватиме індикатором їхнього розуміння основних теоретичних положень правознавства.

4. Завдання на виявлення трьох відмінностей між правовими поняттями. Такі завдання перевіряють вміння учнів розрізняти й порівнювати правові поняття, явища, процеси тощо. Для з’ясування відмінностей учневі слід спочатку визначити, до якого роду належать зазначені види понять, а потім знайти відмінне в них за визначеними лініями (показниками, критеріями) порівняння.

5. Завдання з побудови логічного ланцюжка. Виконуючи завдання такого типу, учень має віднайти зайве поняття й пропущене в запропонованому ланцюжку поняття, узагальнити й указати, якому правовому явищу чи процесу ці поняття відповідають.

6. Завдання з виявлення помилок та/або недоречностей у запропонованих текстах. Такі завдання вимагають від учнів демонстрації засвоєних правових знань.

7. Завдання з аналізу фрагмента юридичного документа (положення нормативно-правового акта). Такий аналіз здійснюється учнями  за поданими до фрагмента запитаннями на кшталт: про яке поняття йдеться у фрагменті НПА; що означає це поняття; які правовідносини врегульовуються зазначеним положенням тощо. Відповідаючи на запитання до фрагменту НПА, учні мають віднайти і виписати основне поняття, згадуване у фрагменті, дати його визначення, продемонструвати свої знання пов’язаних з чільним поняттям питань/проблем тощо.

8. Аналіз (розв’язання) правової ситуації за запитаннями до неї. Виконання такого завдання передбачає застосування учнями комплексу предметних знань (в тому числі й положень законодавства) й спрямоване на виявлення навичок учнів застосовувати набуті правові знання й предметні вміння, а також представляти оцінні судження щодо правових подій, явищ і процесів. Запитання до ситуації можуть бути такими: про який вид правовідносин за галуззю права йдеться; положеннями якого нормативно-правового акту регулюється ця ситуація; як має бути розв'язана ситуація (вирішена справа) тощо.  

Окремі завдання ДПА мають носити творчий характер і уможливлювати демонстрацію учнями вміння висловлювати власні емоційно-оцінні судження щодо юридичних подій, явищ і процесів.

При оцінюванні комплексних завдань для ДПА з практичного курсу правознавства рекомендується застосовувати загальноприйняту 12-ти бальну систему оцінювання. Оцінювання завдань ДПА з практичного курсу правознавства може бути, наприклад, таким: тестові завдання на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох або тестові завдання на вибір кількох правильних відповідей (варіант відповіді зі сполученням цифр) оцінюються по 0,5 бала за кожну правильну відповідь чи комбінацію цифр; завданню на встановлення відповідності присвоюється 1 бал, який виставляється при правильному знаходженні учнем усіх відповідностей (пар) у завданні; завдання з визначення поняття й наведення прикладу оцінюється в 2 бали, де виконання першої частини завдання – це 1,5 бали, а приклад – 0,5 бали; завдання з пошуку трьох відмінностей між правовими поняттями/явищами оцінюється в 0,5 бала за кожні правильні пари відмінностей однієї лінії порівняння; аналіз фрагмента юридичного документа оцінюється у 2 бали; 3 бали присвоюється завданню з аналізу правової ситуації і т.д. Утім, учитель може на власний розсуд застосовувати будь-яку систему оцінювання завдань з подальшим її «переведенням» у 12-ти бальну шкалу.

 

Іноземні мови

  Атестація  з іноземних мов проводиться у письмовій формі і складається з трьох частин (читання, використання мови та письмове повідомлення) за матеріалами, підготовленими вчителем.

При цьому необхідно дотримуватися основних вимог щодо підготовки завдань, насамперед - відповідності завдань рівням зазначених у державних стандартах та навчальних  програмах для загальноосвітніх навчальних закладів:    рівень А2+; для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов  рівень В1.

Матеріали повинні забезпечити виявлення рівня сформованості в учнів умінь за двома видами мовленнєвої діяльності та виявляти рівень володіння учнем (ученицею) іноземною мовою.

        Вчитель формує завдання  з трьох вищезазначених  складових відповідного рівня  відповідно до типу навчального закладу на окремому бланку. До матеріалів обов’язково включаються: текст для читання з одним післятекстовим завданням; текст із пропущеними словами на використання мови та одного завдання для написання письмового повідомлення.

Кількість варіантів готується вчителем відповідно до кількості учнів у класі. Кожен (кожна) учень (учениця) отримує окремий варіант. Правильність виконання завдань оцінює вчитель відповідно до критеріїв та схеми оцінювання завдань. На виконання усіх завдань відводиться одна астрономічна година.

          Вимоги до складових частин  атестації.

Перше завдання – читання  тексту та виконання післятекстового завдання. Метавиявити рівень  сформованості умінь учнів читати і розуміти тексти самостійно, у визначений проміжок часу.

         Типи текстів: статті із періодичних видань; листи (особисті, офіційні тощо); оголошення, реклама; розклади (розклад уроків, руху поїздів тощо); меню, кулінарні рецепти; програми (телевізійні, радіо тощо); особисті нотатки, повідомлення.

         Форми завдань: завдання із вибором правильної відповіді; завдання на встановлення відповідності (добір логічних пар);  запитання з короткими відповідями (2-3 слова);  встановлення логічного порядку простого тексту;  знаходження аргументів та висновків;  встановлення зв’язків між інформаційними блоками; вибір назв абзаців тексту із запропонованих назв. Для кожного тестового завдання запропоновано декілька варіантів відповідей, з яких тільки одна правильна. Завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь.

    Друге завдання – використання мови.  Це завдання відкритої форми з короткою відповіддю. Мета визначити рівень володіння лексичними, граматичними, семантичними та прагматичними знаннями, що дадуть можливість учням вільно спілкуватися іноземною мовою.

         Забезпечення: тексти різні за обсягом та складністю, пов’язані із ситуаціями спілкування в контексті дійсності та життя у країнах, мова яких вивчається.

Форми завдань:

         - завдання із вибором однієї правильної відповіді (завдання полягає у тому, щоб учень(учениця) вибрав(ла) одну правильну відповідь із чотирьох варіантів відповідей);

        - текст із пропусками для заповнення (учень (учениця) має заповнити пропуски в тексті, використовуючи подані слова або словосполучення); таке завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей записана одна правильна відповідь.

       Третє завдання писемне мовлення. Метавизначити рівень сформованості в учнів навичок та вмінь необхідних для вирішення на письмі комунікативних завдань, що пов’язані із повсякденним життям. Запропоновані завдання супроводжуються спеціальними поясненнями, які визначають про що саме учні повинні написати. Від учнів вимагається створити тексти на основі конкретної ситуації і направляючих вказівок: письмових підказок (повідомлень, листів, оголошень, реклами тощо); візуальних підказок (картинок, фотографій, таблиць, схем тощо). Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо учень надав запис завдання без граматичних та лексичних помилок.

 

Географія 

 Завдання для проведення атестації мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими МОН України.

            Для проведення атестації вчитель на свій розсуд готує декілька варіантів завдань. Кожен варіант має тестові завдання різних типів і рівнів складності, зокрема:

1) завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих використовують для оцінювання знань географічних понять, термінів, умінь працювати із джерелами інформації (10 завдань);

2) завдання на визначення відповідності передбачають вибір взаємопов’язаних понять, явищ, процесів і встановлення між ними логічних зв’язків (3 завдання); 3) завдання, що містять сім варіантів відповідей, три з яких є правильними, використовують для перевірки здатності виявляти характерні ознаки окремих об’єктів і явищ, перелік окремих об’єктів, процесів, явищ тощо (2 завдання);

4) одне завдання, яке передбачає  виконання різних дій практичного характеру (розрахунок, визначення, опис тощо) з використанням малюнків, схем, таблиць, діаграм і статистичних матеріалів;

5) два завдання, що передбачають розгорнуту відповідь на поставлені запитання і забезпечать можливість перевірки вміння учнів висловлювати власні думки, наводити аргументи, складати географічні характеристики, описувати географічні процеси і явища, робити висновки, застосовувати знання  і вміння  у новій ситуації, порівнювати географічні об’єкти і явища, пояснювати розвиток  і просторове поширення географічних процесів і явищ на основі виділення їх істотних ознак, встановлювати риси подібності та відмінності, переваг та недоліків природних та економічних умов, уміння застосовувати наявні знання і вміння для вирішення запропонованих завдань (2 завдання, одне з яких стосуватиметься курсу фізичної географії України, а інше – курсу економічної і соціальної географії України );

6) два  завдання, що передбачають для отримання правильної відповіді виконання певних математичних розрахунків з відповідним записом у бланку відповідей;

7) також необхідно розробити одне завдання на контурній карті, що передбачає нанесення на карту  інформації відповідно завдання та розробку легенди карти. Це завдання даватиме змогу визначити  картографічну грамотність та знання особливостей просторового розміщення об’єктів і явищ. Під час виконання завдання учням потрібно розробити легенду карти за всіма правилами і картографічними вимогами, а потім виконати завдання на контурній карті. Виконуючи завдання на контурній карті, всі позначення і записи здійснюються тією ж ручкою, що й інші завдання.

Отже, кожен варіант такої атестаційної роботи налічуватиме: 15 тестових завдань різних типів і рівнів складності; одне завдання, що передбачає роботу з малюнками, схемами, таблицями, діаграмами або статистичними матеріалами; два завдання, що передбачають розгорнуту відповідь на поставлені запитання; дві географічні задачі; завдання на контурній карті.

Для класів з поглибленим вивченням географії пропонується додати до атестаційної роботи  ще два завдання: одне – практичного спрямування, а друге – теоретичного, творчого характеру.

На виконання атестаційної роботи відводиться 90 хвилин. Для класів з поглибленим вивченням географії  - 120 хвилин.

     Виконання атестаційної роботи не передбачає користування атласами та іншими джерелами картографічних знань.

 

Біологія

Атестаційна робота з біології укладається вчителем із завдань, що   відповідають змісту і державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з таких розділів програми з біології для 7 – 9 класів: «Людина», «Біологічні основи поведінки людини» – 70 % завдань; «Рослини», «Гриби та лишайники», «Бактерії», «Тварини», «Організми і середовища існування» – 30 % завдань.

Елементи змісту атестаційної роботи: роль біології в практичній діяльності людини; методи вивчення живих об’єктів (спостереження, опис, вимірювання, експеримент); ознаки організмів; особливості рослин, грибів, бактерій, тварин, їх значення у природі та використання у практичній діяльності людини; взаємодія різних видів в природі, правила поведінки в природі; будова рослинних і тваринних клітин; особливості організму людини, його будови та процесів життєдіяльності (тканини, органи і системи органів, процеси життєдіяльності, внутрішнє середовище, імунітет, нейрогуморальна регуляція процесів життєдіяльності, профілактика захворювань, правила здорового способу життя, надання першої допомоги).

До атестаційної роботи включаються завдання різних рівнів складності:
         завдання на відтворення знань, які передбачають уміння розпізнавати типові біологічні об’єкти, процеси, явища; давати визначення основних біологічних понять; користуватися біологічними термінами і поняттями тощо;

         завдання на застосування знань, які передбачають використання уміння описувати, характеризувати, порівнювати біологічні об’єкти, явища, процеси; описувати і пояснювати результати експерименту, дані таблиць, графіків; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки; використовувати знання у практичній діяльності.

Атестаційна робота має включати 75 % завдань на відтворення і 25 % завдань на застосування знань.

        До атестаційної роботи включаються завдання різних типів: тестові завдання закритої форми (з однією правильною відповіддю, з кількома правильними відповідями, на встановлення відповідності); обов’язково включаються завдання відкритої форми (з короткою та розгорнутою відповіддю); пропонуємо, насамперед у класах з поглибленим вивченням біології, включати завдання, які передбачають здійснення аналізу діаграм, графіків, таблиць та завдання, в яких учням пропонується прочитати текст і використовуючи його зміст виконати завдання.

Приклад завдання з однією правильною відповіддю:

  • Діяльність дощових червив в екосистемах призводить до

А пошкодження коренів рослин

Б  пригнічення розвитку ґрунтових організмів

В  підвищенню родючості ґрунту

Г  зменшенню кількості кисню в ґрунті

Приклади завдань з кількома правильними відповідями:

  • Укажіть ознаки, які характеризують підшлункову залозу.

1) виробляє гормон інсулін

2) виробляє підшлунковий сік

3) виробляє гормон тироксин

4) виробляє шлунковий сік

5) залоза змішаної секреції

6) травна залоза

  • Впишіть у текст пропущенні терміни із переліку, що зазначений нижче. Запишіть у текст цифри обраних відповідей.

       Кров переносить від травної системи до клітини тіла ______. Від легень до тканин і органів кров транспортує ______. Кров переносить також ______ - речовини, які виділяються залозами внутрішньої секреції і забезпечують регуляцію діяльності організму.

    Перелік термінів:

1) кисень

2) імунна

3) ферменти

4) поживні речовини

5) гормони

6) вуглекислий газ

Приклад завдання з короткою відповіддю:

  • Запишіть три складові частини аналізатора.

Приклади завдань з розгорнутою відповіддю:

  • При підвищенні температури середовища організм людини збільшує тепловіддачу. В який спосіб це здійснюється?
  • Поясніть чому шкідливо носити тісне взуття, а в підлітковому віці – і взуття на високих підборах.

Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель. Для укладання атестаційних робіт учитель може використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації з біології, або інші збірники завдань з біології, що мають відповідний гриф, з урахуванням вимог, що зазначені вище.

 

Фізика

Атестаційна робота укладається вчителем із завдань різних типів і рівнів складності з усіх розділів базового курсу фізики спввідносно навчальному часу, передбаченому на вивчення певної теми. Завдання добираються вчителем так, щоб вони надали можливість визначити  рівень навчальних досягнень учнів щодо розуміння основних фізичних понять і законів, уміння аналізувати фізичні явища та процеси, сформованість навичок розв’язання задач. Для укладання атестаційних робіт учитель може використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації з фізики, або інші збірники завдань з фізики, що мають відповідний гриф. Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель.

До складу атестаційної роботи можуть бути включені завдання  у тестовій формі на встановлення однієї правильної відповіді з 4-5 запропонованих; завдання на встановлення відповідності. Ці завдання спрямовані на визначення рівня засвоєння основних понять, уміння здійснювати нескладні розрахунки тобто на репродуктивне відображення навчального матеріалу.

Приклади завдань:

  • Яка фізична величина завжди є однаковою в колі для всіх провідників, з’єднаних паралельно?

А  сила струму

Б  напруга

В  опір

Г  потужність

  • Установіть відповідність між назвою джерела струму та його типом.

А електрофорна машина                  1 світлове джерело струму

Б  акумулятор                                   2 теплове джерело струму

В  термопара                                     3 механічне джерело струму

Г  сонячний елемент                         4 хімічне джерело струму

                                                            5 електромагнітне джерело струму

  • Яка кількість теплоти виділяється під час охолодження 1 кг алюмінію на 10 °С? Питома ємність алюмінію 920 Дж/(кг ∙°С).

А  92 Дж

Б  9200 Дж

В  930 Дж

Г  910 Дж

До складу атестаційної роботи обов’язково включаються завдання на застосування знань, що передбачають розгорнуту відповідь. Такі завдання потребують повної, логічної, розгорнутої відповіді з визначенням сутності запропонованих у завданні фізичних явищ, формулюванням фізичних законів, аналізом явищ і процесів, наведенням ілюстрацій у вигляді графіків, таблиць або схем та обґрунтування.

Приклад завдання:

  • Поясніть, що відбувається з надувною гумовою кулькою якщо її винести взимку з теплого приміщення на вулицю.

Обов’язковою складовою атестаційної роботи є завдання з використанням  графіків, рисунків, а також задачі: типові та комбіновані.

Під час оцінювання виконання задач звертають увагу на такі вимоги щодо оформлення розв’язку задачі, а саме:

  • запис умови в скороченому вигляді;
  • переведення одиниць фізичних величин в одиниці Міжнародної системи одиниць;
  • логічна послідовність вибору фізичних формул і виведення кінцевої формули;
  • хід розв’язання з усіма послідовними діями і необхідн


ЗНО 2017

 Підготовка до ЗНО 2017

Погода в Широкому
Точний час
Наша адреса:
Дніпропетровська область

Широківський район

смт Широке

вул.Набережна, 120

53700

тел.(05657)2-10-83

e-mail: shirokeschool@gmail.com

Мої знання
Друзі сайту
  • Районний відділ освіти
  • Новоселівська СЗШ
  • Широківська СЗШ №2
  • Степівська СЗШ
  • Олександрійська СЗШ
  • Олександрівська СЗШ
  • Андріївська СЗШ Соф. р-ну
  • Карпівська СЗШ
  • Зеленобалківська СЗШ
  • Кам'янська СЗШ