26 квітня!
В ніч із
забуття
Йде страшне
створіння – атомне дитя.
Суть його
безкровна і зіниць нема
І уста
безмовні, і душа німа.
Вирвавшись
на волю з мороку ночей,
Вже калічить
долі і батьків й дітей.
Виродок –
створіння ціль страшну таїть
Поглина
сумління, душі нам двоїть.
Простяга до
серця щупальця страшні
І вселяє
муки, муки неземні.
Присипляє
мозок посвистом глухим
Стронцієву
дозу сипле, наче дим.
26 квітня!
Люди не
проспіть!
Атомне
століття раною горить.
Кличе кожне
серце встать на
боротьбу,
Щоб зустріли
внуки вранішню зорю.