Меню сайту
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Форма входу

Реформація та її вплив на розвиток людства

Рекомендації до складання характеристики

На допомогу класному керівникові

Сутність діяльності класного керівника Сутність діяльності класного керівника полягає у вивченні учнів, організації й вихованні класного учнівського колективу, підвищенні якості знань та зміцненні дисципліни, організації та проведенні позаурочної і позакласної виховної роботи, координації виховної діяльності вчителів, роботі з батьками учнів. Серед педагогічних вимог до класного керівника — високий моральний авторитет, педагогічна майстерність, широкий культурний кругозір, педагогічний такт, любов і повага до дітей, наявність організаторських здібностей, творчий підхід до виховної роботи, підвищення кваліфікації.

Діяльність класного керівника плідна й ефективна, якщо учні з радістю йдуть на контакт, готові до спільної роботи, добре сприймають матеріал. Це говорить про те, що педагог регулярно проводить з дітьми виховні, розвивальні, пізнавальні та розважальні заходи, а діти вже звикли до активної позиції класного керівника.

Робота класного керівника: завдання, функції та основні форми Основними завданнями класного керівника є:

•        забезпечення сприятливого психологічного клімату в класі. До основних функцій класного керівника належать:

а)      аналітична:

•        вивчення індивідуальних особливостей учнів;

•        вивчення й аналіз розвитку класного колективу;

•        аналіз та оцінка сімейного виховання кожної дитини;

•        аналіз та оцінка рівня вихованості кожної дитини.

б)      організаційно-педагогічна:

•        організація та стимулювання різноманітної діяльності учнів;

•        встановлення зв'язку та сімей учнів;

•        організація взаємодії класного колективу з фахівцями служб супроводу, позашкільними організаціями;

•        встановлення контактів і$ батьками (іншими законними представниками) учнів, надання їм допомоги у вихованні учнів (особисто, через психолога, соціального педагога, педагога позашкільної освіти);

•        проведення консультацій, бесід із батьками учнів;

•        організація позаурочної діяльності дітей (проведення різних заходів);

•        робота з учителями класу, психологом, соціальним педагогом, керівниками гуртків, спортивних секцій, для вчителів початкової школи — з вихователями групи продовженого дня;

•        організація в класі освітнього процесу, оптимального для розвитку позитивного потенціалу особистості учня в рамках діяльності загальношкільного колективу;

організація виховної роботи учнями через проведення «малих педрад», педагогічних консиліумів, тематичних та інших заходів;

•        стимулювання та облік різноманітної діяльності учнів, у тому числі в системі позашкільної освіти дітей;

•        індивідуально-педагогічна робота з кожним учнем і колективом загалом з урахуванням даних психолога, соціального працівника й особистих спостережень;

•        ведення документації (класний журнал, особисті справи учнів, план роботи класного керівника).

в)      комунікативна:

•        регулювання міжособистісних стосунків між учнями;

•        встановлення оптимальних взаємовідносин «учитель — учень»;

•        створення загального сприятливого психологічного клімату в колективі;

•        формування позитивних взаємин між дітьми, управління взаєминами в класі;

•        формування оптимальних відносин у системі «учитель — учень» (тут класний керівник виступає як посередник у разі виникнення конфлікту; якщо конфлікт виявився затяжним, коли обидві сторони тривалий час не можуть дійти згоди, класному керівникові потрібно запропонувати третє рішення, яке хоча б мінімальною мірою влаштовує обидві сторони);

•        навчання школярів встановлення позитивних взаємин із людьми;

•        сприяння позитивному психологічному клімату в колективі класу;

 

•        надання допомоги учням у формуванні комунікативних якостей. Контрольні функції передбачають:

•        контроль за успішністю й відвідуваністю кожного учня;

•        контроль за відвідуваністю учнями навчальних занять. Відповідно до цих функцій класний керівник обирає форми роботи

з учнями: індивідуальні (бесіда, консультація, обмін думками, виконання спільного доручення, надання індивідуальної допомоги, спільний пошук вирішення проблеми тощо), групові (рот справ, творчі групи, органи самоврядування тощо) або колективні (колективні творчі справи, конкурси, вистави, концерти, походи, зльоти, змагання та ін.).

Основні напрями діяльності класного керівника

Основне завдання класного керівника (спільно з батьками) — створити умови для вільного розвитку фізичних і духовних сил учнів, керуючись інтересами дітей та їхніми віковими потребами, захистити від усіх несприятливих факторів, що заважають цьому.

Перший напрям — фізичне здоров'я школярів. Для його забезпечення класний керівник:

•        привертає дітей за програмою «Здоров'я»;

•        залучає до цієї діяльності викладачів фізичної культури, батьків;

•        готує й проводить класні заходи, спрямовані на усвідомлення учнями самоцінності здоров'я;

•        інформує батьків про специфіку фізичного розвитку, виносить питання збереження фізичного здоров'я на батьківські збори, залучає фахівців-медиків до просвітницької роботи з батьками й самими учнями.

Другий напрям діяльності класного керівника — спілкування. Спілкування — це вплив, що спричиняє максимальний розвиток особистості дитини (насамперед, естетичний вплив, спрямований на формування загальновизнаних цінностей). Успіху роботи класного керівника сприяє три особистісних позиції: інтерес до життя, інтерес до людини, інтерес до культури.

Третій напрям діяльності класного керівника — це пізнавальна сфера життя дитини. Захист учнів у цій сфері означає роз'яснення всім учителям-предметникам індивідуальних особливостей школяра. Класний керівник при цьому захищає не учня, а людину в ньому, підходячи до кожної дитини з «оптимістичної» позиції (А. С. Макаренко).

Для вирішення цієї проблеми необхідно звернути увагу на:

•        вироблення спільно з родиною єдиної тактики в розвитку навчальних умінь учня, його пізнавальної активності, його майбутнього професійного визначення;

•        здійснення заходів, що розширюють кругозір і пізнавальні інтереси учня, стимулюють допитливість, дослідницьке мислення;

•        проведення психолого-педагогічних консиліумів, які розробляють програми корекції загальнонавчальних умінь окремих учнів та всього класу;

•        організацію виховних годин з удосконалення навчальних умінь і можливостей, саморозвитку учнів.

Четвертий напрям діяльності класного керівника — це сім'я. Об'єктом професійної уваги виступає не сама сім'я й не батьки дитини, а сімейне виховання. Саме в цих рамках розглядається його взаємодія з батьками.

Педагогові необхідно знати, яка сфера матеріального буття дитини, який спосіб її життя, які традиції та звичаї родини. При цьому варто спиратися на такі ключові моменти:

1)      вивчення сімейної атмосфери, оточення учня, його взаємин із членами родини;

2)      психолого-педагогічна освіта батьків через систему батьківських зборів, консультацій, бесід;

3)      організація й спільне проведення вільного часу дітей та батьків;

4)      захист інтересів та прав дитини у так званих важких сім'ях.

 

 

 

РОБОТА З БАТЬКАМИ

Поради психологів щодо проведення батьківських зборів

•        Перед початком зборів «залиште за дверима» поганий настрій.

•        Пам'ятайте, що оптимальна тривалість зборів не повинна перевищувати 1,5 год.

•        Найбільш приємний звук для людини — її ім'я. Покладіть перед собою список з іменами батьків.

•        Перед початком зборів оголосіть питання, які ви плануєте обговорити.

•        Не забудьте золоте правило педагогічного аналізу: починати з позитивного, потім говорити про негативне, завершувати розмову пропозиціями на майбутнє.

•        Попередьте батьків, що не вся інформація має стати відомою дітям.

•        Подякуйте всім, хто знайшов час прийти на збори (особливо татів).

•        Акцентуйте увагу батьків на тому, що ви добре розумієте, як важко дитині вчитися.

•        В особистій бесіді оцінюйте успіхи дітей стосовно їхніх можливостей.

•        Доведіть до батьків думку, що «поганий учень» не означає «погана людина».

•        Батьки повинні піти зі зборів із відчуттям, що вони можуть допомогти своїй дитині.

Не варто:

—      засуджувати присутніх батьків за неявку на попередні збори:

—      порівнювати успіхи окремих учнів і різних класів;

—      давати негативну оцінку всьому класові;

—      переоцінювати значення окремих предметів;

—      обирати для спілкування повчальний тон.

Правила підготовки класних батьківських зборів

1.      Тема батьківських зборів повинна бути актуальною для батьків.

2.      Батьківські збори слід проводити в зручний для батьків час.

3.      План проведення батьківських зборів повинен бути їм відомий.

4.      Спілкування класного керівника й батьків має бути тактовним і витриманим.

5.      Батьківські збори не повинні навішувати ярликів.

6.      Батьківські збори мають бути педагогічно корисними і добре підготовленими.

7.      Батьківські збори повинні мати просвітницький характер, а не констатувати помилки й невдачі дітей у навчанні.

8.      Тему зборів слід добирати з урахуванням вікових особливостей дітей.

9.      Збори мають носити як теоретичний, так і практичний характер: розбір ситуацій, тренінги, дискусії й т. ін.

10.    Збори не повинні займатися обговоренням і осудом особистостей

учнів.

Традиційні форми роботи з батьками

До традиційних форм роботи з батьками належать:

•        батьківські збори;

•        загальношкільні й громадські конференції;

•        індивідуальні консультації педагога;

•        бесіди;

•        відвідування вдома.

Батьківські збори. Однією з головних і найпоширеніших форм роботи з усіма батьками є батьківські збори. Батьківські збори можуть бути: організаційними; поточними або тематичними; підсумковими; загальношкільними і класними.

Етапи батьківських зборів

1-      й етап. Організація батьківських зборів.

2-      й етап. Підготовка сценарію й проведення зборів. Будь-які збори повинні містити 5 обов'язкових компонентів:

•        аналіз навчальних досягнень учнів класу;

•        ознайомлення батьків зі станом соціально-емоційного клімату в класі;

•        психолого-педагогічна освіта;

•        обговорення організаційних питань;

•        особисті бесіди з батькам.

3-      й етап. Осмислення підсумків батьківських зборів.

Батьківські конференції. Важливою формою групової роботи І батьками є конференція. Конференцію доречно проводити як обмін досвідом з виховання дітей або як обмін думками з певної проблеми. Предметом обговорення батьківської конференції в нашій школі частіше бувають насущні проблеми навчального закладу: ремонт школи, моральні й естетичні аспекти організації шкільних свят та ін.

Батьківські конференції повинні обговорювати насущні проблеми суспільства, активними членами якого стануть діти. Проблеми конфліктів батьків і дітей та шляхи виходу з них. наркотики, сексуальне виховання в сім'ї — ось теми батьківських конференцій. Батьківські конференції повинні готуватися дуже ретельно, з обов'язковою участю психолога, соціального педагога, які працюють у школі.

До завдань підготовки належить проведення соціологічних і психологічних досліджень з проблеми конференції та їх аналіз, а також ознайомлення учасників конференції з результатами досліджень. Активними учасниками конференції виступають самі батьки. Вони готують аналіз проблеми з позицій власного досвіду.

Важливою рисою конференції є те, що вона приймає певні рішення або окреслює заходи щодо вирішення проблеми.

Індивідуальні консультації. Індивідуальні консультації проводяться з ініціативи батьків або з ініціативи вчителя. Приводом для запрошення батьків на консультацію є результати спостережень педагога за дитиною, проблеми спілкування дитини із класом і педагогами, конфліктна ситуація й ін.

У ході індивідуальної консультації педагог повинен уважно слухати батьків і всім своїм поводженням сприяти тому, щоб вони охоче розповідали про свою дитину якнайбільше.

Чим більше відомостей класний керівник, соціальний педагог або заступник директора з виховної роботи має про кожну дитину, тим більше шансів створити їй нормальні умови для становлення.

Кожна консультація закінчується рекомендаціями з виховання дитини. Рекомендації можуть бути письмовими або усними.

Індивідуальна консультація повинна мати ознайомлювальний характер і сприяти створенню позитивного контакту між батьком і вчителем. Учитель повинен дати батькам можливість розповісти йому все те, із чим вони хотіли б ознайомити вчителя, у неофіційній обстановці, і з'ясувати необхідне для своєї професійної роботи з дитиною, зокрема:

1)      особливості здоров'я дитини;

2)      її захоплення, інтереси;

3)      переваги в спілкуванні в сім'ї;

4)      поведінкові реакції;

5)      особливості характеру;

6)      мотивація навчання;

7)      моральні цінності сім'ї.

У ході індивідуальної консультації можна використовувати анкету «Моя дитина», яку батьки заповнюють разом. Орієнтовні запитання анкети:

1.      Коли дитина народилася, то...

2.      Найцікавішим у перші роки життя в ній було...

3.      Про здоров'я можна сказати, що...

4.      Ставлення дитини до школи було... тощо.

Бесіди. Бесіду найкраще використовувати з метою попередження конфліктних ситуацій між окремими педагогами й сім'єю. Використовувати бесіду в роботі з батьками необхідно для того, щоб налагодити довірливу атмосферу, виявити складні точки дотику в конфліктних ситуаціях. Результати бесіди не повинні ставати відомими, якщо хтось із учасників бесіди цього не хоче. У бесіді класний керівник повинен більше слухати й чути, а не захоплюватися повчаннями та порадами.

Відвідування учня вдома. Педагог повинен попереджати про передбачуваний візит із вказівкою мети й дня. Відвідування можливе тільки після одержання дозволу батьків. Відвідування педагогом сім'ї повинне залишити в сім'ї гарне враження. Для цього необхідно поговорити на відверті теми, розпитати про традиції, звичаї, спільні справи н лише потім обговорювати причину приходу вчителя в сім'ю.

Нетрадиційні форми роботи з батьками

До нетрадиційних форм роботи з батьками належать:

•        тематичні консультації:

•        батьківські читання:

•        батьківські вечори;

•        батьківські тренінги;

•        батьківські ринги.

Тематичні консультації. У кожному класі є учні й сім'ї, які переживають ту саму проблему, зазнають ідентичних труднощів особистісного й навчального плану. Іноді ці проблеми носять настільки конфіденційний характер, що їх можна вирішити лише в колі тих людей, яких ця проблема поєднує, і розуміння проблеми й один одного спрямоване на її спільне вирішення.

Для того, щоб тематична консультація відбулася, батьки повинні бути переконані втому, що ця проблема стосується їх й вимагає невідкладного вирішення. Батьків запрошують для участі у тематичній консультації за допомогою спеціальних запрошень. У тематичній консультації повинні брати участь фахівці, які можуть допомогти знайти оптимальний варіант вирішення проблеми, зокрема соціальний педагог, психолог, сексолог, представник правоохоронних органів тощо. У ході тематичної консультації батьки одержують рекомендації з питань, які їх хвилюють. Орієнтовна тематика консультацій для батьків

1.      Дитина не хоче вчитися. Як їй допомогти?

2.      Погана пам'ять дитини. Як її розвивати?

3.      Єдина дитина в сім'ї. Шляхи подолання труднощів у вихованні.

4.      Покарання дітей. Якими їм бути?

5.      Тривожність дітей. До чого вона може призвести?

6.      Занадто сором'язлива дитина. Шляхи подолання проблеми.

7.      Брутальність і нерозуміння в сім'ї.

8.      Талановита дитина в сім'ї.

9.      Друзі дітей — друзі дому чи вороги?

10.    Три покоління під одним дахом. Проблеми спілкування.

Батьківські читання. Ця форма роботи з батьками дає можливість

не тільки слухати лекції педагогів, а й вивчати літературу з проблеми й брати участь у її обговоренні. Батьківські читання можна організувати в такий спосіб: на перших зборах на початку навчального року батьки визначають питання педагогіки й психології, які їх найбільше хвилюють. Учитель збирає інформацію й аналізує її. Разом зі шкільним бібліотекарем та іншими фахівцями визначаються книги, за допомогою яких можна одержати відповідь на поставлене запитання. Батьки читають книги, а потім використовують рекомендовану літературу в батьківських читаннях. Особливістю батьківських читань є те, що, аналізуючи книгу, батьки повинні викласти власне розуміння проблеми і знайти підхід до її вирішення після прочитання книги.

Батьківські вечори. Ця форма роботи прекрасно здружує батьківський колектив. Батьківські вечори проводяться в класі 2—3 рази на рік без присутності дітей (можна з дітьми). Теми батьківських вечорів можуть бути різними. Головне - вони повинні вчити слухати й чути один одного, самого себе. Орієнтовні теми батьківських вечорів: «Перші книжки дитини», «Друзі моєї дитини». «Свята нашої сім'ї», «Пісні, які співали ми й співають наші діти» та ін.

Батьківські тренінги — це активна форма роботи з тими батьками, які усвідомлюють проблемні ситуації в сім'ї, хочуть змінити свою взаємодію із власною дитиною, зробити її більш відкритою й довірливою. У батьківських тренінгах повинні брати участь по можливості обоє батьків. Від цього ефективність тренінгу зростає, і результати не змусять себе чекати. Найчастіше тренінг проводиться з групою, що складається з 12—15 осіб. Батьківські тренінги будуть успішними, якщо всі батьки братимуть у них активну участь і регулярно їх відвідуватимуть. Щоб тренінг був результативний, він повинен включити в себе 5—8 занять. Батьківський тренінг проводиться, як правило, психологом школи, що дає можливість батькам на певний час відчути себе дитиною, ще раз емоційно пережити дитячі враження.

З найбільшим інтересом батьки виконують такі тренінгові завдання, як «дитячі гримаси», «улюблена іграшка», «мій казковий образ», «дитячі ігри», «спогад дитинства», «фільм про мою сім'ю».

Батьківські ринги — одна з дискусійних форм спілкування батьків і формування батьківського колективу. Батьківський ринг готується у вигляді відповідей на запитання з педагогічних проблем. Запитання обирають самі батьки. На одне запитання відповідають дві сім'ї. У них можуть бути різні позиції, різні думки. Інша частина аудиторії в полеміку не вступає, а лише підтримує думки сімей оплесками. Експертами в батьківських рингах виступають учні класу, визначаючи, яка сім'я у відповідях на запитання була найбільш близька до правильного трактування.

1 традиційні, і нетрадиційні методи та форми взаємодії класного керівника з батьками учнів ставлять одну спільну мету — щастя підростаючої особистості, яка входить у сучасне культурне життя.

Методи вивчення сім'ї учня

Спостереження. Учитель спостерігає за батьками під час відвідування сім'ї, на класних зборах, у колективних справах. Спостереження за дітьми може дати додатковий матеріал для характеристики сім'ї. Наприклад, учитель помітив, що учень цурається колективних справ, не відвідує з дітьми заходи, відмовляється від суспільних доручень. Така поведінка учня насторожить учителя й змусить його познайомитися з сім'єю. Можна використовувати метод включеного спостереження, коли факти, здобуті вчителем, доповнюються відомостями, отриманими активом батьків або вчителями інших класів.

Бесіда. Цей метод допоможе вчителеві уточнити окремі положення, з'ясувати обставини, що поясняють або обґрунтовують поведінку дитини. Бесіда допомагає проникнути вглиб явища, виявити основу вчинку, з'ясувати його мотиви. Колективна бесіда на класних зборах при вирішенні педагогічних завдань допомагає вчителеві з'ясувати думку батьків з окремих питань виховання. Інтерв'ю. Застосовується вчителем тоді, коли потрібно провести вивчення думки декількох батьків стосовно одного або декількох питань одночасно. Наприклад, при підготовці конференції батьків щодо режиму дня вчителеві треба знати, скільки в середньому буде потрібно часу для того, щоб привчити молодших школярів до самостійного контролю за розподілом часу на основні види діяльності. З цією метою вчитель бере інтерв'ю в батьків із різних сімей, які вимагають під своїх дітей чіткого виконання режиму дня.

Анкетування. Цей метод дослідження дає змогу вчителеві одночасно одержати масову інформацію. Аналізуючи анкети, узагальнюючи їх, учитель може зроби пі висновок про те, як вирішується питання виховання дітей у сім'ях, порівняти отримані дані попередніх років, побачити тенденцію розвитку. Але анкетування може не дати точних результатів, оскільки не завжди батьки в анкеті дають щиру відповідь. Іноді ці відповіді вимагають уточнення, тоді вчитель дає одночасна анкету для заповнення батькам і дітям.

Твори. Цей метод вивчення вчитель застосовує в тому вішалку, коли бажає одержати докладні, неоднозначні відповіді на окремі запитання. Наприклад, на одних із класних зборів можна попросити батьків написати твір на певну тему. («Якою я хотів би бачити свою дитину після закінчення школи», «Як ми відпочиваємо у вихідні дні» тощо).

Метод узагальнення незалежних характеристик. Метод використовується вчителем тоді, коли необхідно одержати найбільш повні знання про сім'ю, рівень її духовного розвитку. Для цього вчитель розмовляє з батьками, із сусідами по квартирі, із представниками громадських організацій, із членами батьківського комітету класу. Узагальнені відомості допоможуть учителеві більш докладно оцінити рівень духовного розвитку сім'ї і її вплив на виховання школяра. Але цим методом треба користуватися дуже тактовно.

Щоденник спостереженій Для виявлення тенденції в розвитку окремих якостей особистості дитини можна домовитися з батьками про ведення щоденника спостережень за дитиною. Цей щоденник батьки ведуть протягом тривалого часу, при зустрічі із учителем обговорюють результати спостережень, намічають нові перспективи й конкретні завдання на найближчий час.

 

Способи вирішення конфлікту класного керівника з батьками: Серед них виділяють такі:

•        зведення незначних, несуттєвих проблем взаємин до жарту;

•        компроміс (дії на основі взаємних поступок);

•        перенесення уваги на інші, більш приємні, значні, важливі об'єкти

відносин (для того щоб повернутися до невирішених проблем на хвилі доброзичливості, спокою, педагогічного такту);

•        спокійний і діловий аналіз ситуації, що склалася;

•        висловлення (підкреслене) довіри, турботи, симпатії, любові до дитини і батьків:

•        тимчасова відмова від своєї вимоги;

•        залучення інших осіб (директора школи, завуча, учителів-предметників, членів інших сімей) як «третейських суддів»;

•        обговорення гострих проблем і питань в інших обставинах (в інший час, на іншій території, в нових незвичних формах): у бібліотеці, у сквері, вдома за чашкою чаю;

•        прояв авансованої довіри, поваги, надії, віри (для батьків із неблагополучних родин);

•        конструктивний діалог (привернення батьків на свій бік переконливими доказами, фактами);

•        уміння поставити себе на місце протилежної сторони, оцінити все «її очима і розумом» та обрати на підставі цього правильне рішення й вибудувати логіку дій;

•        використання методу «паралельної дії» А. С. Макаренко — вміле наведення прикладів із літератури, історії, життя, щоб батьки за аналогією обрали правильну позицію;

•        особистий приклад педагога в умінні використовувати всі перелічені способи виходу з конфлікту з метою раціональної організації розвитку дитини і класного колективу.

 

Обов'язки класного керівника у роботі з батьками

До них належать:

•        вивчення умов виховання в сім'ї;

•        індивідуальна й групова робота з батьками;

•        проведення тематичних батьківських зборів (І раз на чверть);

•        залучення батьків до ремонту шкільних приміщень;

•        залучення батьків до організації цікавої, насиченої позанавчальної діяльності;

•        вплив на спілкування батьків з дітьми;

•        захист інтересів і прав дитини в громадських організаціях і державних судових органах.

 

Правила спілкування із сім'ями учнів

•        Класний керівнику спілкуванні з кожною сім'єю повинен бути щирий і уважний.

•        Спілкування з батьками учня має бути не на школу, а на благо дитині.

•        Вивчення сімей учнів повинне бути тактовним і об'єктивним.

•        Вивчення сімей учнів передбачає подальшу освіту батьків і корекційну роботу.

 

Напрями співпраці класного керівника з батьками

Класний керівник співпрацює з батьками за такими основними напрямами:

1.      Психолого-педагогічна освіта батьків; її можна організувати за допомогою різних форм роботи з сім'єю (індивідуальних та тематичних

консультацій, батьківських зборів, тренінгів, конференцій).

2.      Залучення батьків у навчально-виховний процес:

•        дні творчості дітей та їхніх батьків;

•        відкриті уроки та позакласні заходи.

3.      Допомога в організації та проведенні позакласних справ та зміцненні матеріально-технічної бази школи:

•        шефська допомога;

•        участь сімей учнів у керуванні навчально-виховним процесом у школі;

•        участь батьків класу в роботі Ради школи;

•        участь батьків класу в роботі батьківського колективу.

Стратегія спільної діяльності класного керівника з батьками

Стратегія — термін більшою мірою військовий, але в переносному значенні пов'язаний із мистецтвом організації й керівництва. Саме в цьому сенсі стратегія розглядається як організація взаємодії класного керівника й батьків, уміння визначати найбільш важливі питання, які необхідно (і можна) вирішити в сучасній діяльності.

Орієнтовний перелік стратегічних питань може бути таким:

•        Мотивація навчання, інтереси дитини, її життєві плани.

•        Виявлення причин відставання в навчанні, пасивності дитини в пізнавально-розвивальних справах класного колективу.

•        Спільна турбота про здоров'я дітей.

•        Розвиток пізнавального ставлення до світу й пізнавальних інтересів.

•        Розвиток навичок саморегуляції й керування стресом.

•        Попередження й подолання конфліктів з однолітками та дорослими.

 

РОБОТА З НЕБЛАГОПОЛУЧНИМИ СІМ'ЯМИ

Соціальні служби і центри, які є в місті

1.      Телефон довіри —      

2.      Психіатрична допомога —  

3.      Наркологічна допомога — 

4.      Центр зайнятості населення району — 

5.      Комісія зі справ неповнолітніх —

Взаємодія класного керівника з неблагополучними сім'ями

Ось декілька порад, які допоможуть знайти оптимальний підхід до спілкування з неблагополучними сім'ями:

1.      Ніколи не вживайте виховних дій у поганому настрої.

2.      Чітко і ясно визначте для себе, чого ви хочете від сім'ї, то думає сім'я з цього приводу, постарайтеся переконати її в тому, що Ваші цілі — це, насамперед, їхні цілі.

3.      Не давайте остаточних готових рецептів і рекомендацій. Не повчайте батьків, а показуйте можливі шляхи подолання труднощів, розбирайте правильні й помилкові рішення, які ведуть до мети.

4.      Класний керівник зобов'язаний заохочувати успіхи, зауважувати навіть найменші досягнення.

5.      Якщо є помилки, неправильні дії, вкажіть на них. Дайте оцінку й зробіть паузу, щоб сім'я усвідомила почуте.

6.      Дайте зрозуміти сім'ї, що співчуваєте їй, вірите в неї, незважаючи на помилки батьків.

Що необхідно знати класному керівнику у роботі з неблагополучними сім'ями?

При роботі з неблагополучними сім'ями класному керівникові необхідно

1.      Сприяти виявленню неблагополучних сімей як засобу профілактики соціального сирітства (знання умов проживання дитини, наявність акту матеріального обстеження).

2.      Підвищувати педагогічну культуру всіх категорій батьків, зокрема.

 

—      організувати педагогічну освіту; переконувати батьків у тому, що сімейне виховання — це не моралізування, нотації або фізичні покарання, а весь спосіб життя батьків (насамперед здоровий), напрям думок, учинків самих батьків, постійне спілкування з дітьми з позицій гуманності.

—      залучати батьків до діяльності як активних вихователів (сімейні свята в школі, позаурочна позашкільна діяльність, участь у керуванні школою).

3.      Щоб уникнути насильства, жорстокості, агресивного поводження стосовно своїх дітей, формувати правову культуру батьків.

4.      Проводити контрольно-корекційну роботу з батьками (анкетування, тестування, аналіз рівня вихованості, навченості дітей, індивідуальні бесіди тощо).

5.      Враховувати особливості виховання в кожній окремій сім'ї; спираючись на позитивний досвід, підвищувати пріоритет сім'ї й сімейних традицій у всіх суб'єктів освітньої діяльності: дітей, батьків, педагогів.

6.      Усунути почуття провини батьків за свою неспроможність результативного виховання дитини (окремий план роботи із проблемними групами батьків).

 

 


ЗНО 2017

 Підготовка до ЗНО 2017

Погода в Широкому
Точний час
Наша адреса:
Дніпропетровська область

Широківський район

смт Широке

вул.Набережна, 120

53700

тел.(05657)2-10-83

e-mail: shirokeschool@gmail.com

Мої знання
Друзі сайту
  • Районний відділ освіти
  • Новоселівська СЗШ
  • Широківська СЗШ №2
  • Степівська СЗШ
  • Олександрійська СЗШ
  • Олександрівська СЗШ
  • Андріївська СЗШ Соф. р-ну
  • Карпівська СЗШ
  • Зеленобалківська СЗШ
  • Кам'янська СЗШ