Розвиток мовленнєвого дихання

 

Мовленнєве дихання є джерелом утворення звуку, голосу. Воно допомагає правильно дотримуватись пауз, зберігати плавність мовлення, змінювати гучність. Правильне мовленнєве дихання дає можливість при меншій витраті м’язової енергії мовленнєвого апарата досягти максимуму звучності.

Розвиток мовленнєвого дихання залежить від правильного функціонування фізіологічного дихання. Мовленнєве дихання здійснюється довільно, не мовленнєве – автоматично.

Як свідчить практика, діти не завжди перед початком говоріння роблять вдих і нерідко починають своє мовлення із залишкового видиху, або починають говорити на вдиху, часто майже перед кожним словом добираючи повітря. Малята, які мають ослаблений вдих і видих, зазвичай говорять тихо та утрудняється під час вимовляння довгих фраз. При нераціональній витраті повітря порушується плавність мовлення, тому що діти в середині фрази змушені добирати повітря. Часто такі діти не договорюють слова і нерідко наприкінці фрази вимовляють їх пошепки. Іноді, щоб завершити довгу фразу, вони змушені говорити на вдиху, від чого мовлення стає нечітким, заїкуватим. Скорочений видих змушує говорити фрази в прискореному темпі, без дотримання логічних пауз.

Існує кілька правил, яких варто дотримуватися, виконуючи вправи для розвитку мовленнєвого подиху:

• Повітря набирати через ніс;
• Не піднімати плечі;
• Видих повинен бути тривалим і плавним;
• Необхідно стежити за тим, щоб не надувалися тим, щоб не надувалися щоки;
• Дихальні вправи необхідно чергувати з іншими вправами, тому що вони швидко стомлюють дитину і можуть викликати запаморочення;
• Вправи на подих необхідно виконувати щодня, включаючи їх у фізкультурно-оздоровчу гімнастику; у вільний час;
• Вправи доцільніше проводити в ігровій формі, маючи їх у фізкультурно-оздоровчу гімнастику; у вільний час;
• Вправи доцільніше проводити в ігровій формі, щоб діти виконували їх з інтересом та задоволенням.

 

Роботу з розвитку мовленнєвого Роботу з розвитку мовленнєвого подиху краще проводити поетапно.

Спочатку тренується тривалий мовленнєвий ви краще проводити поетапно.

Спочатку тренується тривалий мовленнєвий видих на окремих звуках, потім – словах, потім – на короткій фразі, під час читання віршів.

 

Після вдиху через ніс відбувається повільний видих з одночасним вимовлянням приголосних, голосних з одночасним вимовлянням приголосних, голосних звуків,скла,складів:

• • Ф – С – Ш –
  • Ф – С – С – Ш – Ш – С –
  • А – О – У –

Поступово навички злитого вимовляння складів переносяться на слова, словосполучення, речення, під час вимови яких може змінюватися ритм і темп мовлення:

• Па папапапапапапа
• Лічба на одному видиху 1,2,3;1,2,3,4;перерахування назв місяців
• Промовляння речень, скоромовок.

 

Якщо мовлення нормально розвивається, то у дітей, які не мають відхилень у будові і рухливості органів артикуляції, мовленнєвий подих розвивається поступово, непомітно. Тому багато дорослих не замислюються над тим, яку складну роботу виконують легені в момент мовлення.

Порушення мовленнєвого дихання можуть бути наслідком загального ослаблення, аденоїдних розрощень, різноманітних серцево-судинних захворювань.

Такі недосконалості мовленнєвого дихання, як невміння раціонально використати видих, мовлення на вдиху, неповне поновлення запасу повітря, що негативно впливають на розвиток мовлення дітей, можуть бути обумовленими неправильним вихованням, недостатньою увагою дорослих до мовлення дітей.

Елементарними дихальними вправами є надування гумових іграшок, повітряних кульок. Це дуже подобається дітям, і вони не сприймають такі ігри, як вправи.

Дуже часто на заняттях використовують вату. Це доступний й зручний у використанні матеріал. За допомогою ватяних кульок діти грають у «Снігопад», здуваючи сніжинки з долоні, та у «Футбол», заганяючи м’ячик у ворота. З дітьми більш старшого віку можна пограти в «Піддування», не даючи ватяній кульці впасти. Виграє той, чия кулька довше знаходитиметься у повітрі.

Усі діти полюбляють ігри у воді. Гра «Буря у склянці». У склянку з водою занурити соломинку і попросити дитину повільно видихнути в неї повітря таким чином, щоб з’явилися пухирці у воді. Можна нагадати дитині, як узимку замерзають ручки без рукавиць, і запропонувати їх зігріти своїм подихом. Слід пам’ятати про те, що на вулиці потрібно вдихати носом, а випускати тепле повітря на долоньки через рот. Можна пограти у гру «Метелики». Перед дітьми розкладають зелені галявинки з різнобарвними метеликами, що вирізані з тонкого паперу. Метелики прикріплюються тонкими нитками до галявинки. За сигналом «Червоний метелик полетів» діти один раз дмухають на метелика червоного кольору. Наприкінці потрібно підбити підсумок: який метелик полетів далі.

 

Хто триваліший час зможе подути на листочки?

Педагог на нитках тримає в руках листя різних дерев, при цьому він говорить: «Подивіться, діти! До нас разом із вітерцем прилетіли ці листочки. Вони такі гарні, легенькі. спостерігає за тим, щоб діти не надували щоки, не напружувалися, дмухали на листочки легко і спокійно.

Тепер потрібно переходити до голосових вправ.

Хуртовина

За сигналом «Хуртовина почалася!» діти тихо гудуть: «У-у-у-у!» За сигналом «Сильна хуртовина!» діти голосно вимовляють: «У-у-у!» За сигналом «Хуртовина затихає!» діти зменшують силу голосу. За сигналом «Хуртовина припинилась!» усі замокають.

Пиляння дров

Діти стають парами одне навпроти одного, беруться за руки ті імітують пиляння дров: руки на себе – вдих через ніс, руки від себе – видих із вимовлянням: «С-с-с!»

Луна

Педагог голосно вимовляє на видиху звук: «А-а-а-а!» Дитина тихо озивається: «А-а-а-а!» Можна гратися, вживаючи голосні звуки, а також сполучення: агов, уа, іо… та окремі слова: «Агов, Олю!Агов, Петрику!»

Пузир

Декілька дітей стоять, нахиливши голови, взявшись за руки. Потім, підводячи голови та піднімаючи руки, вимовляють: «Роздувайся, пузир, роздувайся великий, залишайся такий, так не лопайся!» За сигналом педагога «Пузир лопнув!» діти повільно опускають голови і руки, тривалий час вимовляючи: «С-с-с» або «Ш-ш-ш», наслідуючи повітря, що видувається. Необхідно стежити за тим, щоб під час вимовляння звуку діти не надували щоки.

Приємний запах

Педагог має дві-три живих квітки, що найбільше знайомі дітям,наприклад конвалії, фіалка, бузок. Квіти можна замінити фруктами із певним запахом (апельсин,лимон, яблуко) або листям (смородини, тополі, черемшини). Дитина нюхає квітку та на видиху вимовляє фразу: «Добре пахне!» або «Дуже приємний запах!» тощо.

Мовленнєве дихання дуже важливе у нашому житті. Його потрібно розвивати не тільки дітям, але й дорослим. Воно допомагає у виразному читанні, а також в ораторському мистецтві. При постановці звуків дуже важливо, куди та з якою силою спрямовуватиметься повітряний струмінь. А при ринолалії (вовча паща або стан після пластики піднебіння) дихальні вправи є першочерговими, тому що ці діти в момент мовлення видихають через ніс.