Ви повинні знати
- з ким приятелює ваша дитина;
- де проводить вільний час; - чи не пропускає занять в школі;
- в якому вигляді або стані повертаються додому. Ви зобов’язані помітити і відреагувати, коли - в домі з’явилися чужі речі ( виясніть, чиї вони ) - в домі є запах паленої трави або синтетичних речовин ( це може свідчити-про куріння сигарет із наркотичними речовинами);
- в домі з’явилися голки для ін’єкцій, дрібні частинки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд( це може свідчити про вживання наркотичних препаратів);
- в домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку ( виясніть хто і з якою метою їх використовує ),
- в домі надто часто є запах засобів побутової хімії - розчинників ацетону.
- Відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилась координація рухів, підвищилася збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від заштрикав на венах, розширення зіниць ( це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).
Не дозволяйте дітям
- йти з дому на довгий час ;
- ночувати у малознайомих для вас осіб;
- залишатися надовго вдома без нагляду дорослих родичів на тривалий час вашої відпустки;
- знаходитися пізно ввечері і вночі на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих;
- носити чужий одяг;
- зберігати чужі речі.
Пам’ятка батькам першокласників
1. Любіть дитину. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте дитині місце в сім’ї.
2. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.
3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову. Цікавтеся справами і проблемами дитини.
4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.
5. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії.
6. Надавайте перевагу повноцінному харчуванні дитини, а не розкішному одягу.
7. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хвилин.
8. Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички і любов до праці.
9. Не робіть із дітей лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правилами і обов’язками.
10. Пам’ятайте, що діти – не прості продовжувачі наших особистих умінь і здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну долю.
Дитячі заповіді
1. Дорогі батьки, пам’ятайте, що Ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю. Але до того часу навчіть мене будь ласка мистецтва стати і бути людиною.
2. У моїх очах світ виглядить інакше ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.
3. Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.
4. Мої почуття не досконалі – прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.
5. Щоб розвиватися мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте але не мене, а лише мої вчинки.
6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням. 8. Я вчусь у Вас усього: слів, інтонації голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Тому, навчіть мене, будь ласка, кращого. Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомогти один одному в цьому безмежному світі.
9. Я хочу відчувати вашу любов, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилась на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.
ЛЮБІ МОЇ, Я ВАС ДУЖЕ, ДУЖЕ ЛЮБЛЮ!!!
ПОКАЖІТЬ МЕНІ, ЩО ВИ ЛЮБИТЕ МЕНЕ ТАКОЖ.
